Тема: Київська Русь за часів князя Володимира Великого.

Мета: характеризувати внутрішнє та зовнішнє становище в Київській  Русі

               за правління князя Володимира ; ознайомити учнів з його діяльністю

               визначати передумови та значення запровадження християнства

                як  державної релігії; розвивати в учнів навички роботи з          

               історичними джерелами, уміння аналізувати матеріал, робити

               висновки, узагальнення,визначати місце історичних діячів в

               історичному процесі; сприяти патріотичному вихованню учнів.

Обладнання: карта, портрет князя Володимира,уривок з літопису

                «Повість минулих літ», Конституція України, репродукція

                 картини Васнецова «Хрещення киян», контурні карти, атлас.     

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                Хід уроку.

І.Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Метод « мозкова атака».

Учні  стисло висловлюють свої думки щодо значення правління князів Олега, Ігоря, Ольги та Святослава для становлення та зміцнення Київської Русі, після чого робиться загальний висновок.

Значення правління князів:

-                     Розширення кордонів Київської Русі шляхом приєднання нових територій;

-                     Укріплення кордонів на Чорному морі;

-                     Зростання міжнародного авторитету Київської Русі;

-                     Посилення князівської влади;

-                     Зміцнення самої держави.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Еврістична бесіда.

1. Як було організоване управління державою за перших князів?

2. Чи існували в такій системі якісь недоліки? Які саме?

3. Що нового вніс до системи управління князь Святослав?

4. До яких наслідків міг призвести такий порядок успадкування князівської влади?

Під час бесіди учні мають дійти висновку, що розподіл влади між синами Святослава призводить до розгортання міжусобних війн за київський престол.

Слово вчителя. Таким чином, після смерті Святослава між його синами Ярополком,Олегом та Володимиром розгортається боротьба за київський престол. Ставши князем Київської Русі зрозумів, що для того, щоб зміцнити державу, потрібно внести серйозні зміни в її управління.

ІV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу.

                                  План.

1. Князь Володимир – людина і політик.

2. Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого.

3. Прийняття християнства на Русі.

Робота із словником.

Християнство – релігія,заснована на вірі в Ісуса Христа.

Реформа – перетворення, зміни якої – небудь сторони суспільного життя.

Феодальні міжусобиці – війни феодалів між собою з метою захоплення землі з селянами або влади.

Канонізований – включення особи до числа святих.

Історична довідка. 

Володимир Святославович ( ? – 1015) – великий київський князь від 980 року. Син Святослава Ігоровича, внук Ігоря та Ольги, правнук Рюрика. Завершив об’єднання всіх східнослов’янських  земель у складі Київської Русі. Запровадив християнство на Русі(988р.), почав будувати християнські храми та монастирі, заснував школи та бібліотеки. За його князювання Київська Русь досягла найбільшої могутності.

Відомості про  дитячі та юнацькі роки князя Володимира донесли до нас легенди. Зараз ми послухаємо одну із них.  (Виступ учня).

Про риси характеру князя дізнаємося із « Літопису Руського».

(Завдання:виділити в тексті головне і другорядне).

Текст документу.

«… Не ховайте собі скарбів на землі. Де ото міль жере і злодії підкопують, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль не жере, ні злодії не крадуть. І Давида він слухав, який говорив: «Добрий чоловік милує і дає», і Соломона він слухав, який говорив: «Тому, хто бідним дає, бог у позику дає».

Це почувши, повелів він усякому старцеві і вбогому приходити на двір княжий і брати всяку потребу – питво і їжу із скарбниць. І радив він також і це. Сказавши: «Немічні й недужі не можуть дійти до двору мого», - він повелів спорядити вози і покладав на них хлібів, м’яса, риби і овочів різних, і мед у бочках, а в других квас. І стали це везти по городу, запитуючи: «Де недужі чи старі, що не можуть ходити?»  І тим роздавали все на потребу».

Бесіда:

-                     Чому Володимир піклувався про хворих?

-                     Чи поважав його народ за це?

-                     Як ви вважаєте, ці заходи влаштовували постійно, чи на свята?

Висновок:

Ми можемо з упевненістю сказати, що зерна, посіяні княгинею Ольгою, зійшли пишними колосками у серці Володимира. Він виріс гарним державцем, який провів багато реформ і став одним з найталановитіших політичних діячів тогочасної Європи.

Робота у групах.

І група. Відшукати на карті землі, приєднані Володимиром: міста Перемишль та Червен, відібрані у поляків; Побужжя, відібране у литовців; українські землі за Карпатами; Керченський півострів.

ІІ група. Опрацювавши матеріал підручника, скласти схему адміністративної реформи князя.

Слово вчителя.

Володимир проводив широкомасштабну і далекоглядну внутрішню політику в державі. Мета його була спрямована на зміцнення могутності Київської Русі. Він діяв шляхом проведення реформ:

-                     Адміністративна: всю країну було поділено на вісім округів, округи на волості, на чолі яких стояли довірені особи Володимира.

-                     Військова: військо Володимира утворювалось із найманців, які мали право володіти земельною власністю.

-                     Оборонна: навколо Києва було проведене широке будівництво фортець, укріплень для боротьби з печенігами.

-                     Градобудівна:будівництво великої кількості нових міст по берегах основних річок.

-                     Судова: прагнув розмежувати єпископський та градський суди.

-                     Фінансова: почав карбувати власні гроші.(на якій купюрі української гривни зображено Володимира?)

-                     Релігійна: прийняття християнства.

Зупинимося на розгляді релігійної реформи.

Прослухайте вірш і визначіть, про що іде мова?

Біля княжої палати

Зеленіє княжий сад,

Попід липами густими

Стали ідоли уряд.

Ідол Волоса, Перуна,

Ось Сварожич, там Стрибог,

А за ними найщедріший Дажбог.

Перед кожним тиха жертва

Тліє в полум’ї блідім,

І іде, летить угору,

Як молитва сизий дим.

Єврістична бесіда:

 -Про  яку релігію іде мова?

 - Що таке релігія?

 - Що таке язичництво?

 - Релігія, що передувала християнству?

 - Християнство - ...

 - Коли і де виникло  християнство?

 - Як ставились до християнської віри князі Олег, Ігор, Святослав, княгиня Ольга?

 - Чим язичницька релігія відрізняється від християнства.

 - Священна книга християн.

Перед тим, як вибрати православ’я,князь скликав Велику раду.(Виступ учня).

                                   Метод «Мікрофон»

-                     Чому саме цій релігії віддав перевагу Володимир?

-                     Скільки часу минуло з часу прийняття християнства?

На картині Васнецова «Хрещення киян» ми бачимо одну картину, але не за один рік відбувався цей процес, не всі змогли змогли відразу змінити віру.

(Опис хрещення).

Зараз наш уряд і президент багато уваги приділяють питанню релігії.

У Конституції України проголошено: «Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь – яку релігію, або не сповідувати жодної». ( Ст.35)

Значення діяльності Володимира Великого:

1. Зійшовши на київський престолу 980 році і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі. Найголовнішим досягненням було впровадження християнської релігії.

                                                                        ( О.Субтельний)

2. Панування Володимира мало велике значення в історії нашого народу. Він правив довго: просидів 35 років і мав час допильнувати нових порядків, котрі доводив. Церква признала його святим за те, що він зробив для християнства. В історії його зовуть Великим.

                                                                                      ( М. Грушевський)

Князь Володимир Великий був неординарною людиною в історії України, тому його роль в різні часи оцінювали неоднаково. Ви можете притримуватись тієї точки зору, яка , на ваш погляд є найбільш об’єктивною.

V. Узагальнення та систематизація знань.

Бесіда за запитаннями.

VІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати текст підручника.

2. Продовжити складання таблиці «Видатні князі Київської Русі».

                

              

Опозиційний рух в Україні

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Мета:

§  вивчити причини та напрямки опозиційного руху, ознайомити з формами діяльності дисидентів;

§  Розвивати вміння аналізувати та оцінку, вміння співвставляти сучасні тенденції світового розвитку зі станом розвитку України;

§  виховувати повагу до борців за незалежність країни.

Хід уроку

1. Актуалізація знань

Вчитель організовує фронтальне опитування:

1.     Які нові твори українських письменників вийшли друком у 60-80-ті роки?

2.     Хто з видатних українських кінорежисерів працював в 60-80-х рр.?

3.     Які колективи музичного і хореографічного мистецтва були широко відомі в цей період?

4.     Охарактеризуйте розвиток системи народної освіти УРСР в 60-80-ті роки.

5.     Дайте характеристику досягненням науки.

Робить підсумок:

Таким чином, у 60-80-х роках з відходом влади від політики лібералізації в подальшому прагнення молоді до демократизації суспільства було відчутним. Так організовуються групи, що ставали в опозицію до влади. А як відомо, розвиток культури сприяв розвиткові опозиційного руху, виникали спілки та гуртки, членами яких були видатні українські діячі.

2. Виклад нового матеріалу:

План уроку:

1.     Причини активізації опозиційного руху. Форми діяльності дисидентів.

2.     Репресії проти правозахисників.

3.     Виступи опозиційних сил за суверенітет України. Утворення Української Гельсінської спілки (УГС).

4.     Релігійне дисидентство. Боротьба за легалізацію Української греко-католицької церкви.

5.     Посилення переслідувань опозиції наприкінці 70-х -на початку 80-х років.

Розкриває питання в ході аналітична бесіди:

§  Наведіть приклади опозиційного руху в нашій історії та історії зарубіжних країн.

§  Чим був зумовлений опозиційний рух?

§  Назвіть причини? (опозиційний рух виникав тоді, коли в республіці посилилося відверте ігнорування правлячою компартійною верхівкою конституційних прав людини, за свободу совісті, свободу віросповідання та ін.).

Основними напрямами опозиційного руху в Україні 60-80-х рр. були:

§  самостійницька течія, репрезентована нелегальними групами і організаціями;

§  національно-культурницька течія, представлена колишнім шестидесятництвом;

§  правозахисна, учасники якої виборювали права людини;

§  релігійно-захисна, що виступала за реабілітацію репресованої УГКЦ.

Вчитель у ході розповіді - пояснення подає навчальний матеріал:

Радикально налаштовані дисиденти, як правило, об'єднувалися у підпільні групи та організації. З метою поширення своїх ідей вони створювали нелегальні видання -"самвидав", в яких друкували літературні твори, документи, публіцистичні статті. Вперше такі "самовидання" в Україні з'явилися в 1964 році, в яких поширювалися твори В.Симоненка, Л.Костенко, І.Світличного, І.Дзюби та інших.

Представники національно-культурницького спрямування в основному порушували національні проблеми на різноманітних наукових симпозіумах, конференціях, прикриваючись при цьому інтернаціоналістськими гаслами. Активно використовувалися такі форми боротьби, як надсилання письмових заяв, петицій до вищих органів влади СРСР і УРСР, міжнародних організацій, урядів демократичних країн.

Однією з форм протесту проти існуючого політичного режиму була відмова ряду представників дисидентського руху від радянського громадянства, подання прохань про виїзд за кордон. Як правило, такі виступи завершувалися тюремним ув'язненням або таборами. Але й у неволі боротьба продовжувалася: влаштовували акції мовчання, невиходу на роботу, вдавалися до голодування, передавали на волю документи та повідомлення про табірне життя й існуючі там порядки.

1. Вчитель пропонує опрацювати документ: з книги Л.Лук'яненка "Сповідь у камері смертників" і відповісти на такі питання:

§  Які етапи визвольних змагань виділяє в'язень?

§  В чому полягає необхідність переходу до нових форм боротьби

2. Вчитель організовує самостійну роботу з текстом підручника і просить учнів підготувати відповідь на такі запитання:

§  Яким чином, за допомогою яких засобів та методів боротьби з дисидентами влада намагалася їх позбавитися?

§  Діяльність Михайла Гориня, Валерія Марченка, Василя Стуса. (Реферативне повідомлення учнів про ці постаті).

3. Розкриває в ході аналітичної бесіди:

У 60-80-ті роки окремі групи інтелігенції виступали з заявами, протестами, спрямованими на захист прав людини та її свобод, збереження культурної спадщини минулого, надання реального суверенітету.

Скажіть, чого домагався радянський режим? (Припинити діяльність опозиції).
Яка була мета українських організацій? (Дотримання демократичних свобод та демократичних перетворень, прагнули врятувати український народ від політичної, економічної та духовної катастрофи).

Також гасло відродження української державності висунув і Український національний фронт (УНФ), утворений наприкінці 1964 р. на західноукраїнських землях, засновниками якого були Дмитро Квицько, Зиновій Красівський, Михайло Дяк і Мирослав Мелень. УНФ висунув концепцію перебудови українського суспільства на демократичних засадах. Аграрна програма УНФ передбачала існування різних форм власності. Видавала журнали "Воля і Батьківщина" та "Український вісник".

Отже, як не намагалася радянська влада перешкоджати опозиційному руху, закривала роботу українських організацій, все-таки українське суспільство боролося та протидіяло.

Як вам відомо, деякі з репресованих українців перебували за кордоном. І реальні можливості для зближення України з країнами європейського регіону виникли після Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася влітку 1975 р. в Гельсінкі. Керівництво СРСР поставило підпис під заключним актом Наради. Дотримання прав людини, співробітництво в гуманітарних та інших галузях становили основу положень цього документа. Однак внутрішнє законодавство з прав людини не відповідало міжнародним нормам. Після Наради репресії в СРСР- посилилися.

Особливу увагу питанням захисту прав людини, суверенітету України приділяла Українська Гельсінська спілка (УГС), утворена в листопаді 1976 р. До неї увійшли Микола Руденко, Олесь Бердник та інші. Згодом до членів УГГ приєднався Петро Григоренко, який представляв інтереси організації у Москві. Всього налічувалося 37 чоловік.

УГГ створювалась як відкрита громадська організація. Група ставила завдання легальним шляхом домагатися від властей дотримання законодавства щодо прав людини.

Незважаючи на те, що УГГ діяла цілком легально, вона стала об'єктом переслідувань і політичних репресій. З 37 членів групи - 23 були засуджені та відправлені у табори і на заслання.

4. Аналітична бесіда:

Окремим напрямом дисидентського руху в Україні була боротьба за свободу совісті та віросповідання.

Як ви гадаєте, яка конфесія у цей час опинилася у найгіршому становищі? (Українська греко-католицька церква). Вона внаслідок постійних утисків і репресивних заходів влади в народі стала називатися "церквою у катакомбах" (бо діяла нелегально).Але навіть переслідування не змогли остаточно знищити її, УГКЦ спромоглася навіть мати нелегальні монастирі та друкарні.

В серпні 1980 р. з 90 українських політичних в'язнів 78 мали пряме відношення до боротьби за свободу совісті.

Яким головним завданням вважала релігійна опозиція? (Реабілітацію та легалізацію УГКЦ, протестантських церков та течій, боротьбу за свободу совісті та вільне здійснення релігійних обрядів, повернення відібраних державою храмів, звільнення засуджених за релігійні переконання, реабілітацію страчених служителів культу).

Отже опозиційний рух охопив не тільки представників української еліти, а й духовенства.

5. Пропонує за текстом підручника з'ясувати такі питання:

Які нові організації виникають? З чим це пов'язано? Їх діяльність? Серед якої верстви населення проявляються опозиційні настрої?

Вчитель робить висновок:

Таким чином, у 60-80-і роки опозиційний рух в Україні, незважаючи на відчутні втрати у своїх лавах, зумів зберегти загальну тенденцію, спрямовану на політичне, духовне і культурне відродження нації. При цьому опозиційні сили, які виступали за суверенність України, не мали ні єдиної організаційної структури, ні цілісної програми.

3. Закріплення знань

Вчитель просить учнів відповісти на такі питання:

1.     Які напрями дисидентського руху вам відомі?

2.     Кого з представників опозиційного руху ви знаєте?

3.     Коли виникла УГГ? Хто був її засновником? На що була спрямована її діяльність?

4.     Яку релігійну конфесію називали "церквою в катакомбах" і чому?

4. Домашнє завдання

Вчитель пропонує учням виконати такі завдання:

§  Охарактеризуйте основні напрямки опозиційного руху в 60-80-х рр.

§  Які форми діяльності використовували дисиденти?

§  Які методи і засоби використовувала влада проти дисидентів?

§  Заповніть таблицю:

Назва організації	Представники	Цілі